Океани світу: скільки їх на Землі

З традиційної географії ми всі знаємо, що в світі існує чотири океани: Тихий, Атлантичний, Льодовитий та Індійський.

Але в 2000-му році, Міжнародна гідрографічна організація об'єднала південні частини усіх океанів, окрім Північного Льодовитого, створивши п'яте доповнення до списку – Південний океан.

Таке рішення було прийнято зовсім не спонтанно, науковці багато років вивчали місцевість та зробили висновки, що там існує особлива структура течій, свої правила формування погодних умов, а саме це і є показниками окремого океану.

До того ж в південній частині трьох океанів кордони між ними досить умовні, водночас води, що розташувалися біля Антарктиди, наділені власною специфікою, а також через них тече одна Антарктична циркумполярна течія.

Океани Землі: Тихий

Океани світу – це дивовижні природні утворення, які вражають своєю величиною та могутністю стихій.

Найбільшим з чотирьох океанів є Тихий. Його площа 178,7 млн. км2.

Атлантичний – 91,6 млн. км 2.

Індійський 76,2 млн. км 2.

Антарктичний – 20,327 млн. км 2.

Північний Льодовитий – 14,75 млн. км 2.

Тихий океан отримав свою назву завдяки відомому мандрівникові Магеллану. Саме він зміг першим переплисти океан, а оскільки під час всієї подорожі стояла хороша погода, Магеллан назвав його Тихим. Хоча, насправді, мореплавцю просто дуже пощастило, бо там часто бувають шторми.

Тихий океан вдвічі більший за Атлантичний. Його площа займає практично половину від Світового океану, і в ньому міститься більше одної другої всієї води, яка існує на нашій планеті. Є місце де ширина океану складає 17 тис. кілометрів, а це майже половина земної кулі.

Незважаючи на свою назву, цей океан буває не тільки голубим і спокійним. Через підводні землетруси на ньому доволі часто здіймаються величезні хвилі. Саме на території Тихого океану знаходиться велика кількість зон сейсмічної активності.

Тихоокеанська плита – це велика ділянка земної кори, на якій розташувалися гряди величезних підводних гір. Острови в океані мають вулканічне походження, як от, наприклад, Гаваї – найбільший острів з архіпелагу Гавайських островів. Саме там знаходиться найвища гора в світі – Мауна-Кеа. Вона має висоту більше 10.000 метрів і є давнім згаслим вулканом.

Вулкан на острові в Тихому океані

Вулканична активність - часте явище на теренах Тихоокеанської плити.

Але далеко не всі острови вулканічні, є також і низинні, утворені кораловими відкладеннями, які нашаровувалися протягом тисячоліть на вершинах підводних вулканів.

Океанічне життя

В океані живе величезна кількість найрізноманітніших представників підводного світу, серед них найбільша в світі китова акула, летючі риби, кальмари і морські леви. На теплому мілководді коралових рифів мешкають тисячі видів яскраво-забарвлених рибок і водоростей.

Що ж стосується дослідження та мандрів по Тихому океану, то його підкорення почалося ще в глибокій давнині. 40 тисяч років назад аборигени взяли каное і змогли переплисти з Нової Гвінеї в Австралію. А між 16 сторіччям до нашої ери та 10 сторіччям нашої ери океанські води підкорювали полінезійські племена. Вони жили на узбережжі тихоокеанських островів та часто відправлялися в подорожі. Їхні морські походи вважаються одним з найбільших досягнень в історії мореплавання того часу.

Щоб долати великі відстані, полінезійці використовували спеціальне каное з подвійним дном та вітрилами, сплетеними з листя. Якщо рахувати загалом, то ці відважні мореплавці подолали на примітивних човнах близько 20 мільйонів квадратних кілометрів водного простору.

Не відставали від них і китайці. В 12-му сторіччі вони помітно просунулися в мистецтві морської навігації та стали першими, хто використовував для подорожей великі кораблі з кількома щоглами, кермовим управлінням і компасами

Європейці у Тихому океані

Що ж стосується європейців, то вони почали дослідження Тихого океану пізніше на 5 століть. Саме тоді голландський капітан Абел Янсзон Тасман обігнув на своєму кораблі Австралію та Нову Зеландію. Також відкриття в Тихому океані пов’язують з іменем Джеймса Кука. Цей мандрівник в період з 1768-го по 1779 роки наніс на мапу Нову Зеландію, а також відкрив східне узбережжя Австралії та багато островів в Тихому океані.

В 1847-му році норвезький мандрівник Тур Хейєрдал проплив на своєму плоту «Кон-Тікі" від берегів Перу до архіпелагу Туамоту, що входить до складу Французької Полінезії. Його експедиція послужила доказом того, що стародавні корінні мешканці Південної Америки могли перетинати величезні морські відстані на плотах.

Дослідження в Тихому океані продовжувалися та набрали обертів в 20-му столітті. Саме тоді була встановлена глибина Маріанського жолоба, а також відкриті тисячі нових видів морських тварин і рослин.

Сьогодні Тихий океан знаходиться під загрозою через промисловість та наплив туристів на його узбережжя. Люди не цінують те, що дано їм природою, забруднюють воду, відловлюють риб і тварин. Не важаючи на те, що уряд деяких країн намагається проконтролювати ситуацію та зменшити шкоду, це далеко не завжди приносить дійсно хороші результати.

Океани світу: Індійський

Океани землі включають Індійський – третій за своїми розмірами водний простір, який є найтеплішим океаном. В ньому живе дуже багато рослин, риб та тварин. Найбільш глибока частина дна в Індійському океані – це западина, яка знаходиться в південному напрямку від острова Яви. Глибина цієї тектонічної особливості складає 7450 м.

Цікавим є той факт, що течії по океану рухаються спочатку в один бік, а потім змінюють напрямок на протилежний.

Індійський океан тягнеться від Східної частини Африки до Індонезійських і Австралійських берегів, а також від країни Індії до узбережжя Антарктиди. До складу океану входить Аравійське і Червоне моря, Бенгальська і Перська затоки. Суецький канал виступає своєрідним з’єднувачем Червоного моря з Середземним.

Дно індійського океану являє собою тектонічні ділянки – це Африканська, Антарктична і Індо-Австралійська плита. Коли в корі починаються зрушення, це викликає землетруси, а ті, в свою чергу, стають причиною цунамі. Результатами землетрусів є нові підводні хребти. Є місця, де гори височіють з-під води, і перетворюються на острови Індійського океану.

Між хребтами простягаються западини, які вражають своєю глибиною. Наприклад, Зондський жолоб іде під земну кору приблизно на 7450 метрів. В водах живуть різні представники океанічного світу: корали, акули, кити, черепахи і медузи.

Сильні течії рухаються через теплі води Індійського океану. Західна Австралійська несе переносить антарктичні води на північ до тропіків. А от Екваторіальна течія, що знаходиться нижче ніж екватор, несе теплі води проти руху годинникової стрілки. Поведінка північних течій залежить від мусонів. Вони змінюють свій напрямок в різні пори року та відповідають за викликання рясних злив.

Людство в Індійскому океані

Історія освоєння Індійського океану почалася ще сторіччя тому. Саме через цей водній простір пролягали торгові шляхи єгиптян, фінікійців, персів, індійців. Ще в ранньому Середньовіччі до Південно-Східної Азії переправилися поселенці з Індії і Шрі-Ланки. З давніх-давен в Аравійському морі плавали дерев'яні кораблі під назвою дхоу, які перевозили екзотичні спеції, африканську слонову кістку і тканини.

У 15-му столітті китайський мореплавець Жен Хо очолив велику експедицію через Індійський океан до берегів Індії, Шрі-Ланки, Персії, Аравійського півострова і Африки. Не відставали від китайців і європейці – в 1497-му році португальський мореплавець Васко да Гама став першим європейцем, корабель якого обігнув південний край Африки і досяг берегів Індії. Після нього освоєнням океану зайнялися англійські, французькі та голландські торговці, і почалася епоха колоніальних завоювань.

В 19-му та 20-му сторіччі, коли науковий розвиток дав можливість проводити якісні дослідження, вчені змогли нанести на мапу рельєф морського дна. А сьогодні орбітальні супутники роблять знімки океану, вимірюють його глибину та повідомляють про всі зміни.

Атлантичний океан

Атлантичний океан є другим за величиною і покриває площу, рівну 82 млн. кв. км. Не зважаючи на те, що його розміри в два рази менші, ніж у Тихого, цей океан можна вважати дуже «перспективним», адже його площа постійно збільшується.

Підводні гірські хребти Атлантичного океану вражають своєю міццю та довжиною. Наприклад, вершинами Середньоатлантичного є Азорські острови і острів Вознесіння. А ще, кожного року хребет стає ширше приблизно на 2,5 см. Найглибше місце в Атлантичному океані – западина, розташована на північ від острова Пуерто-Ріко. Її глибина – 9218 метрів.

В Атлантичному океані часто вирують шторми, з якими важко поратись навіть сучасному судну:

Назву Атлантичний океан отримав від імені давньогрецького бога Атласа. Давні народи почали дослідження океану ще в 8-му столітті до нашої ери, але тільки вікінги змогли переплисти його в 9 столітті нашої ери та дістатися до берегів Гренландії і Північної Америки. Та найвідомішим підкорювачем і дослідником океану став, звісно ж, Христофор Колумб. Після нього дослідженням океанських глибин продовжували мореплавці та вчені, але через величезну площу океану, багато робіт приводиться і сьогодні.

Північний льодовитий

Північний Льодовитий океан, який знаходиться між Канадою і Сибіром, є невеличким у порівнянні зі своїми «братами». Але він найзагадковіший, оскільки майже повністю захований під величезним шаром льоду.

Північний Льодовитий океан ділить на два басейни підводний поріг Нансена. Арктичний басейн більше за площею, і в ньому знаходиться найбільша глибина океану. Вона дорівнює 5000 м і розташована на північ від Землі Франца-Йосипа. Крім того, біля російських берегів, знаходиться велика материкова мілина, на якій утворилися наступні мілководні арктичні моря: Карське, Баренцове, Лаптєвих, Чукотське, Східно-Сибірське.